Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2014 року Справа № 916/3084/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКота О.В.суддівКочерової Н.О. Саранюка В.І. - доповідача у справірозглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова спілка"на ухвалу відгосподарського суду Одеської області 24.01.2014та на постанову від Одеського апеляційного господарського суду 20.02.2014у справі господарського суду№ 916/3084/13 Одеської області за позовомПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова спілка"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД".простягнення 11 409 741,93 грн.за участю представників:

від позивача - Андрейцева О.М.

від відповідача - не з'явились

від третьої особи - не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом (з урахуванням заяви від 21.01.2014) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова спілка" про стягнення 11 409 741,93 грн. заборгованості за кредитним договором № 04/08 від 10.06.2008.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.11.2013 порушено провадження у даній справі та залучено до її участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД".

21.01.2014 до господарського суду Одеської області по справі № 916/3084/13 надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова спілка" до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД", про визнання недійсним кредитного договору № 04/08 від 10.06.2008, укладеного між Приватним акціонерним товариством "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД" і Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк", та договору поруки № 04/08.2 від 11.06.2008, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова спілка" та Публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.01.2014 у справі № 916/3084/13 (суддя Горячук Н.О.) зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова спілка" до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство "ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ ВИНОРОБНИЙ ЗАВОД", про визнання недійсними кредитного договору № 04/08 від 10.06.2008 та договору поруки № 04/08.2 від 11.06.2008 повернуто без розгляду на підставі п.п. 1, 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 у справі № 916/3084/13 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Будішевська Л.О., судді Бєляновський В.В., Мишкіна М.А.) за наслідками розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова спілка" ухвалу господарського суду Одеської області від 24.01.2014 залишено без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова спілка", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить скасувати повністю постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 та ухвалу господарського суду Одеської області від 24.01.2014.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами обставин справи, їх юридичну оцінку, а також правильність застосування норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвала господарського суду Одеської області від 24.01.2014 та постанова Одеського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 у справі № 916/3084/13 мотивовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова спілка" до зустрічної позовної заяви не додано доказів сплати судового збору та доказів надіслання копії позовної заяви і доданих до неї документів Публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк". Повертаючи зустрічну позовну заяву, місцевий господарський суд також виходив із того, що вказана заява підписана особою, повноваження якої не підтверджені відповідними документами. При цьому суди попередніх інстанцій посилалися на ст.ст. 57, 60, 63 Господарського процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

В обґрунтування касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова спілка" посилається на порушення судами попередніх інстанцій ст.ст. 28 38 44 57 63 Господарського процесуального кодексу України, ст. 3 Закону України "Про судовий збір". При цьому скаржник зазначає, що відносини щодо сплати судового збору регулюються Законом України "Про судовий збір", статтею 3 якого не передбачено сплати судового збору при поданні зустрічної позовної заяви. Крім того, заявник касаційної скарги стверджує, що копію зустрічної позовної заяви було надано Публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк" у судовому засіданні. Також скаржник вказує на те, що у Господарському процесуальному кодексі України відсутні вимоги щодо підтвердження повноважень директора позивача, який підписував зустрічну позовну заяву.

Колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

За змістом ч. 5 ст. 22 та ч. 1 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом.

Частиною 2 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Отже, подання зустрічного позову здійснюється з урахуванням вимог ст.ст. 54 - 58 розділу VIII Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно з п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів та сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.

З огляду на наведене, відсутність у ст. 3 Закону України "Про судовий збір" положень щодо сплати судового збору при поданні зустрічної позовної заяви не звільняє заявника від встановленого ст. 6 вказаного Закону та ст. 60 Господарського процесуального кодексу України обов'язку сплачувати судовий збір за подання такої заяви у порядку та розмірі, що передбачені при поданні позову.

За таких обставин доводи скаржника про відсутність підстав для сплати судового збору у зв'язку з тим, що статтею 3 Закону України "Про судовий збір" не передбачено сплати судового збору при поданні зустрічної позовної заяви слід визнати помилковим.

Згідно з пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (п. 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7).

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду із зустрічним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова спілка" не надало доказів сплати судового збору та доказів надсилання Публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк" копії зустрічної позовної заяви і доданих до неї документів.

Твердження скаржника про вручення ним Публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк" копії зустрічної позовної заяви від 14.01.2014 у судовому засіданні слід визнати необґрунтованими, оскільки як вбачається з наявного у матеріалах даної справи протоколу судового засідання від 22.01.2014 заявник касаційної скарги не був присутнім на вказаному засіданні.

Відповідно до п.п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відтак, у зв'язку з ненаданням скаржником при зверненні до суду із зустрічним позовом доказів надсилання його копії іншій стороні у справі та доказів сплати судового збору, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для повернення вказаного позову без розгляду на підставі п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас слід визнати помилковим висновок суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви у зв'язку з тим, що вказану заяву підписано особою, повноваження якої не підтверджено відповідними документами.

При цьому судова колегія зазначає, що якщо господарський суд має сумніви стосовно наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він у процесі підготовки справи до судового розгляду витребує у позивача докази на підтвердження таких повноважень. У разі їх неподання суд виносить ухвалу про залишення позову без розгляду.

Втім, враховуючи, що зазначене не спростовує висновків судів попередніх інстанцій про повернення зустрічної позовної заяви відповідно до п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, то підстав для скасування ухвали господарського суду Одеської області від 24.01.2014 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 у справі № 916/3084/13 колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 106, 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислова спілка" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 24.01.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.02.2014 у справі № 916/3084/13 залишити без змін.

Головуючий суддя Кот О.В.

Судді Кочерова Н.О.

Саранюк В.І.